Буртити, -рчу, -тиш, гл. Сверлить, буравить.
Заміра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заме́рти, мру́, мре́ш, гл. Замирать, замереть, обмирать, обмереть. Серце б'ється, замірає. Не дай спати ходячому, серцем замірати. В мене серце наче замерло. 2) Впадать, впасть въ летаргію. Як їй не вірити, коли вона, заміравши, бачила, яке на тому світі є мучення і злодіям, і табашникам.
Зрушитися, -шуся, -шишся, гл. Дрогнуть, сдвинуться. зрушилась земля́ — нар. повѣрье, по которому земля при первомъ весеннемъ громѣ какъ будто вздрагиваетъ. Зрушилась земля, то тепер усе буде рвота.
Капустяний, -а, -е. 1) Капустный. Набрав капустяного листя.
2) Глупый. Ви, голови капустяні: думаєте, може, що я плачу.
Перегодити, -джу, -диш, гл. Перегодить, погодить.
Підпалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підпалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Поджигаться, поджечься; загораться, загорѣться отъ поджиганія. Підпалював, підпалював у печі, — не підпалюється, гасне.
2) Схватить воспаленіе легкихъ (о лошади). Не дай жінки на весілля, нікому кобили... Бо кобила тобі здохне, або підпалиться.
Страховий, -а, -е. ? В Крим дорога дуже далекая, а ще хура страховая.
Увірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. увіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Надоѣдать, надоѣсть, опротивѣть. А! вже він мені ввірився. Не ввірився ще йому світ. Чи вже ж тобі катерга турецька не ввірилася? 2) Довѣряться, довѣриться. З паном не дружи, жінці не ввіряйся, а чужих гостей не приймай.
Хисток, -тка, м.
1) Искуственный кустъ, за которымъ охотникъ подкрадывается къ дичи.
2) Потайное мѣсто въ оградѣ пчельника, куда пасѣчникъ можетъ укрыться во время опасности.
Шкарупиний, -а, -е. = шкарубкий. Кожух шкарупиний.
