Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здатний

Зда́тний, -а, -е. 1) Способный. На хитрощі дівчата здатні. Котл. Ен. VI. 75. До чого здатний Петро? Камен. у. 2) Годный, пригодный. Ми його приймили у своє село, бо він нам здатний: коваль, бачите, добрий з його. Камен. у. Мені ці халяви не здатні, бо малі. Каменецк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 143.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДАТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДАТНИЙ"
Гачечок, -чка, м. Ум. отъ гак.
Гри́вочка, -ки, ж. Ум. отъ Грива.
Догля́дач, -ча, м. Надзиратель, надсмотрщикъ.
Затанцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Увлечься танцами. Катря до впаду не затанцюється, не росердиться до сварки. МВ. ІІ. 83.
Какати, -каю, -єш, гл. Испражняться. На ледачій ниві трава не росте, а тільки собаки какають. Ном. № 6156.
Підмогти Cм. підмагати.
Попідправляти, -ля́ю, -єш, гл. Поправить (во множествѣ).
Пособниця, -ці, ж. Помощница.
Приближність, -ности, ж. Разстояніе. Конот. у.
Тіснісько нар. = тіснісінько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДАТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.