Гри́ва, -ви, ж. 1) Грива. Стоїть кінь з золотою гривою. 2) Переносно: большіе волосы. Ухопив за чесну гриву. 3) Кучка травы; не захваченная при косьбѣ косою. 4) = Гривка 2. Ум. Гри́вка, гри́вонька, гри́вочка.
Дебелькува́тий, -а, -е. Довольно дебелый, толстый, плотный.
Качання II, -ня, с. соб. отъ качан. Ум. качаннячко. Капуста моя ще й качаннячко.
Кукібник, -ка, м. Рачительный, заботливый человѣкъ. Ум. кунібничок.
Переконання, -ня, с. Убѣжденіе.
Пискавка, -ки, ж.
1) Пищалка.
2) Крикливое дитя.
Повидну нар. При свѣтѣ, когда видно. Пішов я з Лавріном роздивитися город повидну. Завтра повидну допишеш, покинь тепер.
Стінковий, -а, -е. ́ О камнѣ: годный для кладки стѣнъ (во внутрь, для обливцовки употр. личковий).
Увігнутися Cм. угинатися.
Ціп I, -па, м. 1) Цѣпъ для молотьбы хлѣба. За ціп та на тік. Брехати — не ціпом махати. 2) ціпи в'язати. Ссориться. 3) ціпом їхати. Ѣхать двумя лошадьми, вмѣстѣ впряженными, изъ которыхъ одна маленькая другая большая. 4) Порода большихъ грушъ. Ум. ці́пик.
