Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здерати

Здера́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зде́рти, здеру́, -ре́ш, гл. Сдирать, содрать. Шкіру з нього здер. Ном. № 4029.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 143.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДЕРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДЕРАТИ"
Гу́нственний, -а, -е. Бранное: шельмовскій, собачій. Гунственна душа. Рк. Марковича.
Завча́с нар. = завчасу.
Когутій, -я, -є. = когутячий. Вх. Лем. 426.
Копачкий, -а, -е. = копательний. Дід Юрко замолоду був копачкий. Волчан. у.
Матерза́нка, -ки, ж. Раст. Thymus serpyllum.
Напхи́катися, -каюся, -єшся, гл. Нахныкаться.
Позащіпувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и защіпнути, но во множествѣ. У нас двері позащіпувані. Мил. 104.
Сліпнути, -ну, -неш, гл. Слѣпнуть.
Спроможність, -вости, ж. = спромога. Чуб. І. 233. Не скупість — така спроможність. Ном. Як спроможність. Какъ позволяютъ средства Зодягалися таки, як спроможность їх була. Рудч. Ск. II. 174.
Стебельце, -ця, с. Ум. отъ стебло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДЕРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.