Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згон

Згон, -ну, м. = згін. І я був у Тихлисі: колись гонив згон їдного тут купця, — було волів сорок у згоні. Терск. обл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОН"
Безсмертник, -ка, м. Раст.: безсмертникъ, Helychrisum arenarium. Dc. Анн. 163. Вх. Пч. II. 32.
Глижа, -жі, ж. Обрывъ, подрытый водою. Переяслав. у.
Дев'ятна́дцять, -тьо́х, чис. Девятнадцать.
Леля́, -лі, ж. = лея. Як пішла леля, то всі городи піском позаносило. Черниг. у.
Мо́глиці, -ць, ж. мн. = могилки. Чуб. VII. 551.
Навкоси́, навкося́, нар. Наискось, косо. Cм. навскоси. Катерина навкоси перетягнула свій рот. Левиц. І.
Онде нар. Вонъ тамъ. Він онде в шафі, але його відтіль трудно нам достати. Чуб. Ум. ондечки. Левиц. І. 100.
Перинний, -а, -е. Относящійся къ перинѣ.
Рівноправно нар. Равноправно.
Трібний, -а, -е. Нужный, необходимый. Ще мені самому ця книжка трібна.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.