Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згрібатися

Згріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. згребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Быть сгребаемымъ, сгребаться, сгрестися. Чоловікові коситься легко, утроє само ляга, само і згрібається, само і в'яжеться. Мнж. 127. 2) Быть въ силахъ грести. Бач, який вітер, як грає Дніпро, — тепер не згребешся. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГРІБАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГРІБАТИСЯ"
Амуни́ця, -ці, ж. = Муни́ція. Зачав він [москаль] забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуницію. Чуб. І. 219. Як амуницю спорядили і насушили сухарів. Котл. Ен. IV. 58.
Глумливий, -а, -е. Насмѣшливый. Міські все люде нещирії, глумливії. МВ. І. 75.
Двоя́к, -ка́, м. Два гроша. Кіев. и Волын. г.
Забу́ртати, -таю, -єш, гл. Зарыть. Вх. Уч. 238.
Кошар, -ра, м. 1) = кошик 1. Вх. Уг. 246. 2) = кошара. Вх. Лем. 427. Ум. кошарик. Вх. Уг. 246.
Несповна нар. Не вполнѣ; не сполна. неспо́вна ро́зуму. Полоумный. Моя жінка несповна розуму. Рудч. Ск. I. 187.
Піст, по́сту, м. Постъ.
Позатверджувати, -джую, -єш, гл. Утвердить (во множествѣ).
Тамтуди нар. Туда. Тамтуди мают вихід на своє поле. МУЕ. III. 55.
Туманитися, -ниться, гл. Показываться туману, дѣлаться туманно. Ой хмариться, туманаться і дощ капотить. Н. п. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГРІБАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.