Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згрібатися

Згріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. згребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Быть сгребаемымъ, сгребаться, сгрестися. Чоловікові коситься легко, утроє само ляга, само і згрібається, само і в'яжеться. Мнж. 127. 2) Быть въ силахъ грести. Бач, який вітер, як грає Дніпро, — тепер не згребешся. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГРІБАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГРІБАТИСЯ"
Вишивання, -ня, с. 1) Вышиваніе. 2) Вышиванье, вышивка. ЗОЮР. ІІ. 12. Чуб. VII. 426. Прийшла до вас показати моє вишивання на вашій сорочці: чи вподобаєте? Г. Барв. 226.
Вітериця, -ці, ж. Вихрь. Вх. Уг. 231.
Индичня 2, -ні́, ж. соб. Индюки.
Иршанки, -нок, ж. Кожаные, мѣховые штаны. Мнж. 181.
Лю́тощі, -щів, мн. = лютість. Її тиха мова гасила його лютощі. Мир. ХРВ. 34.
Нама́мрати, -раю, -єш, гл. Нащупать. наманити. Cм. наманювати.
Платтяниця, -ці, ж. Одѣвающаяся въ платье. Г. Барв. 48.
Покористувати, -тую, -єш, гл. = покористуватися. Як вислужив год, хазяїн йому посіяв день проса, щоб він ним покористував. Рудч. Ск. і. 89.
Теперісінько, теперісічко, нар. Какъ разъ теперь, именно теперь.
Усипище, -ща, с. Сосудъ, помѣщеніе для сынучихъ тѣлъ. Лебед. у. Ходили до його і в хату, і всяке всипище трусили, — так нічого не знайшли. Александров. у. Всипища у нас не багато, то ми й насипали жита на горищі. Павлогр. у. Оця діжка тільки на всипище й годяща. Богодух. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГРІБАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.