Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згонити

Зго́нити, -ню, -ниш, гл. 1) = зганяти. Бідний брат став їх згонить, — вони не встають. Рудч. Ск. II. 135. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. Мир. ХРВ. 39. 2) Очищать зерно, уже провѣянное, отъ кусочковъ колоса, соломы и пр. Та він то навіяв і велику купу, та ше не згонив. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОНИТИ"
Бурсацтво, -ва, с. соб. Бурсаки. А із брацтва те бурсацтво мовчки виглядає. Шевч.
Допа́лювати, -люю, -єш, сов. в. допали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Дожигать, дожечь. 2) Докуривать, докурить.
Допі́зна нар. До поздней поры. Він сидів допізна.
Забану́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Затосковать. Ней ю колька візьме, ней ся забанує. Гол. І. 337.
Огидлий, -а, -е. = огидний.
Порозволікати, -ка́ю, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Пришерхати, -ха́ю, -єш, сов. в. прише́рхнути, -ну, -неш, гл. 1) Покрываться, покрыться сверху корой, тонкимъ слоемъ льда. Морозець маленький був, — на дворі трохи пришерхло. Лохв. у. 2) О кожѣ человѣка: дѣлаться, сдѣлаться шершавой.
Схлипувати, -пую, -єш, сов. в. схлипнути, -пну, -неш, гл. Всхлипывать, всхлипнуть. Христя схлипує. Мир. Пов. І. 171. Аж схлипнула, чи по дідусеві, чи про мене сироту. Г. Барв. 363.
Ужовкнути, -ну, -неш, гл. Пожелтѣть (отчасти).
Уродник, -ка, м. Красавецъ. Встрѣчено у Щоголева. Мусить вродник в кого небудь попитатися поради. Щог. В. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.