Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згонити

Зго́нити, -ню, -ниш, гл. 1) = зганяти. Бідний брат став їх згонить, — вони не встають. Рудч. Ск. II. 135. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. Мир. ХРВ. 39. 2) Очищать зерно, уже провѣянное, отъ кусочковъ колоса, соломы и пр. Та він то навіяв і велику купу, та ше не згонив. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОНИТИ"
Дотика́ти Ii, -ка́ю, -єш, сов. в. доткати, -тчу́, -че́ш, гл. Дотыкать, доткать, оканчивать, окончить тканіе. Уже небагато дотикать Ярошисі.
Ло́цот, -та, м. Раст. Caltha palustris.
Лу́чен, лучний, -а, -е. = влучен. Бог не скорен, та лучен. Ном. № 47.
Мості́вка, -ки, ж. Жижа навозная. Вх. Зн. 37.
Невістчин, -на, -не. Невѣсткинъ. Не невістка, так невістчина плахта. Ном. № 2820.
Плісонь (ж.?), Раст. Mucor mucedo. Вх. Пч. II. 33.
Посуха, -хи, ж. Засуха. Вихор бува під посуху. Чуб. І. 35.
Свар, -ру, м. Брань, сердитые укоры. Злого ласкою більше улагодиш, як сварам. Котл. Н. П.
Селитва, -ви, ж. Основаніе, фундаментъ. (Угор.).
Талабанити, -ню, -ниш, гл. Болтать вздоръ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.