Дебели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Дѣлать дебелимъ.
Жалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Жалѣть, сожалѣть. Хто любить ревне — жаліє певне. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. 2) Беречь, хранить, жалѣть. Не жалій ухналя, бо підкову загубиш. Хто чужого не жаліє, той і свого не іміє.
Заку́тати, -ся. Cм. закутувати, -ся.
Заслуже́нник, -ка, м. Заслуженный человѣкъ? Ум. заслуже́нничок. Сину мій, кавалерочку, і сину мій заслуженничку, сину мій страдальничку! Похорон. причитаніе.
Коновал, -ла, м. Коновалъ. Сюди шевці й кравці, шаповали й коновали. Такий коновал, що через шкуру бачить.
Ли́нка, -ки, ж. Веревка; корда, на которой гоняютъ лошадей.
Натерть, -ти, ж. Измельчившаяся отъ тренія солома.
Розворина, -ни, ж. = розвора.
Удяганка, -ки, ж. = удягало.
Шкалубати, -баю, -єш, гл. = колупати.
