Горля́нка, -ки, ж. 1) Горло. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. 2) Высушенное птичье (особенно гусиное) горло, начиненное горохомъ, служащее для дѣтей игрушкой и для наматыванія нитокъ. 3) Раст. a) Brunella granditlora Moench. б) Filago arvensis.
Дото́вплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. дото́впитися, -плюся, -пишся, гл. Протискиваться, протиснуться, пробираться, пробраться. Дивіться на його сьогодня, бо завтра не дотовпитесь.
Зві́сен, -сна, -не, звісний, -а, -е. 1) Извѣстный. Звісна тобі печаль моя. Грицько звісний п'яниця. 2) ти зві́сен. Ты знаешь, тебѣ извѣстно. Ти звісен, — між курми суддею я була.
Кріпити, -плю́, -пиш
Няньчити, -чу, -чиш, гл. Няньчить. Не ти ж мене колихав, не ти ж мене няньчив.
Осінщина, -ни, ж. Дань, подать зерномъ помѣщику отъ крестьянъ осенью.
Почустрити, -рю, -риш, гл. Побить, поколотить. Як почустриш єю (тройчаткою) невгомонну шляхту років з двадцять, то де той глузд у їх подінеться.
Продаус, -са, м. (Продайус?) Великовозрастный ученикъ учебнаго заведенія, имѣющій уже усы. Приходять аж три чвертокласники — все продауси та голибороди.
Скала, -ли, ж. = скеля. Сидить ворон над скалою, похитує головою.
2) Въ летящемъ рою: передовой рядъ пчелъ. Скала веде рій у ліс. Cм. скаль.
3) = скалка 1, 2. Виняти скалу з ноги.
Соборуватися, -руюся, -єшся, гл. Собороваться. Я хочу маслом соборуватась.
