Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згусуватися

Згусува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Згусувалися коні. Вх. Лем. 418.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУСУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУСУВАТИСЯ"
Брязкун, -на, м. = брязкало 2. К дияволу кармазинів! — загукала громада... — Вони тільки вміють бряжчати шаблями, а тоді де були ці брязкуни, як безбожний Радивил загуркотав із гармат? К. Чр. 68.
Вереснути, -ну, -неш, гл. Крикнуть рѣзко. Півень на призьбі на все подвір'я як вересне. Драг. 76.
Вилюжка, -ки, ж. 1) Волнистая линія, — напр. въ орнаментѣ писанокъ. КС. 1891. VI. 370. 2) Искривленіе. Тут скрізь гони однакові, тільки в однім місці вилюжка. Кременч. у.
Гу́зно, -на, с. Задница. Ном. № 2995, 2617.
Гу́ствина, -ни, ж. Чаща, густой лѣсъ, зарость.
Досвідча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. досві́дчити, -чу, -чиш, гл. 1) Свидѣтельствовать, посвидѣтельствовать, засвидѣтельствовать. 2) Испытывать, испытать, узнавать, узнать по опыту. (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом. Передм. до Кобз. Шевч. 1867. 3) Доказывать, доказать.  
Загада́ти, -ся. Cм. загадувати, -ся.
Криса, -си, ж. Крыса. Вигляда, мов криса з крупів. Ном. № 13791.
Поблаголовити, -влю́, -ви́ш, гл. Поблагословить. От їх поблагословили і одружили. Рудч. Ск. II. 48.
Поясниця, -ці, ж. Родъ писанки съ поперечной линіей вокругъ. КС. 1891. VI. 364.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГУСУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.