Бутіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Ревѣть глухо, похоже на звукъ бу, мычать. Бугай бутить. Худоба бутить, бо нероблена.
2) Гудѣть, глухо кричать. Бач, як бутять (співали парубки), аж сюди чутно.
Кисіль, -лю́, м. Кисель. Добрі зуби, що й кисіль їдять. Правда Сидорова! киселем млинці помазані, на паркані сушаться.
Парубкування, -ня, с. Жизнь парня.
Повиселювати, -люю, -єш, гл. Выселить (многихъ).
Повідгороджувати, -джую, -єш, гл. Отгородить (во множествѣ). Повідгороджували свої городи.
Посмітити, -чу́, -тиш, гл. Насорить.
П'ятиголовий, -а, -е. Пятиглавый. Знає ту... п'ятиголову.... церкву.
Самоходник, -ка, м. Въ сказкѣ эпитетъ сказочнаго быстроногаго бычка.
Середняк, -ка, м. Сердцевина рога. Cм. осередок 1.
Удовж нар.
1) Вдоль. Було б вчити, як лежало поперек подушки, а як вдовж, то вже не помажеться.
2) Въ длину. Який вдовж — такий втовш.
