Відпорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. відпоротися, -рюся, -решся, гл. Отпарываться, отпороться.
Грабча́к, -ка́, м. 1) Молодое деревцо граба. 2) Высокій, тонкій и лѣнивый волъ.
Джоґа́н, -на, м. Палка съ желѣзнымъ наконечникомъ, употребляющаяся при бѣганіи на нартах (родъ коньковъ).
До́шка, -ки, ж. 1) Доска. Не тра, мати, не тра, мати, попа турбувати: чтирі дошки, сажень землі, то й буду лежати. 2) Родъ скамьи въ водѣ возлѣ берега, на которой женщины моютъ бѣлье и пр. Ой на річці та на дощечці, там дівчина та полощеться. 3) Лопасть руля у плота. Cм. керма. 4) Су́дна до́шка? Пам'ятатиме до нових віників і до судної дошки, покуль аж пороху на очі насиплють. Ум. до́щечка.
Залубува́тіти, -тію, -єш, гл. О хлѣбѣ: затвердѣть. Залубуватів хліб.
Косятинець, -нця, м. Родъ растенія.
Мі́лко нар. Мелко. Наори мілко, а посій рідко, то вродить дідько. Ум. міле́нько.
Напра́сник, -ка, м. Обидчикъ, задира. Одчепися, напраснику, я не була на празнику.
Припин, -ну, м.
1) Остановка, задержка.
2) припин дати кому. Усмирить.
Стукотнява, -ви, ж. = стукнява. Оця стукотнява та грюкотнява хоч кого вижене.
