Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згортати

Згорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. згорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Складывать, сложить, свертывать, свернуть. Все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Рудч. Ск. II. 44. Мати їй убрання хороші та пишні купує, — вона ледві подивиться: згорне та й забуде. МВ. ІІ. 158. 2) О книгѣ: закрывать, закрыть. Згорнувши книгу, віддав слузі. Єв. Л. IV. 20. 3) Сгребать, сгресть. Згорни жар докупи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРТАТИ"
Барашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Болтать, растабаривать. Вх. Зн. 1.
Блюдо, -да, с. = кубка. Вх. Зн. 30.
Верхівець, -вця, м. = верховинець. Шух. І. 77.
Голубити, -блю, -биш, гл. 1) Ласкать, нѣжить, лелѣять, голубить. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Чуб. V. 176. Галя його заспокоювала, голубила, пригортала. Мир. ХРВ. 389. 2) Лелѣять, питать (мысли, надежды). Голубити в серці надії великі. К. Досв. 29. Голублячи такі думки в серці. Мир. ХРВ. 71.
Доброгра́йка, -ки, ж. Хорошая музыкантша.
Клебанина, -ни, ж. = клебаня. Ум. клебани́нка. Загубив я клебанинку та й дарабчик свічки. Гол. IV. 498.
Мама́й, мамай, м. Каменная статуя въ степи. Cм. баба. КС. 1882. V. 348.
Посілля, -ля, с. Усадьба. Старе посілая, де жив батько, меншому братові досталось. Борз. у.
Ровчак, -ка, м. = рівчак.
Уздрячку нар. Въ глаза. Та й то взаочі, а не вздрячку він казав. Росердив.... за очі, а не вздрячку. Алв. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.