Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згортати

Згорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. згорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Складывать, сложить, свертывать, свернуть. Все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Рудч. Ск. II. 44. Мати їй убрання хороші та пишні купує, — вона ледві подивиться: згорне та й забуде. МВ. ІІ. 158. 2) О книгѣ: закрывать, закрыть. Згорнувши книгу, віддав слузі. Єв. Л. IV. 20. 3) Сгребать, сгресть. Згорни жар докупи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРТАТИ"
Висліджувати, -джую, -єш, сов. в. вислідити, -джу, -диш, гл. 1) Выслѣживать, вислѣдить. Натрапив на слід та й вислідив. Стор. І. 49. 2) Изслѣдовать. Уман. І. 304.
Гробо́чок, -чка, м. Ум. отъ гріб.
Казатель, -ля, м. Ораторъ, витія. Желех.
Кертовиння, -ня, с. соб. Холмики, поднятые кротомъ. Желех.
Кониченько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Ольха, -хи, ж. = вільха.
Подалі нар. 1) Поодаль. 2) Далѣе.
Понастачати, -ча́ю, -єш, гл. Доставить, приготовить (во множествѣ).
Прогріх, -ха, м. Погрѣшность, промахъ. Левиц. І. (Правда, 1868, 545).
Чук, чуки́, меж. отъ гл. чукати, употребл, при подбрасываніи дѣтей. Грин. III. 553. Ой чук поберемся та будем панувати, ти будеш свині пасти, а я заганяти. Ном. № 12527. Чуки-чуки до мачухи. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.