Голосіння, -ня, с. Плачъ, рыданіе, жалобное причитаніе. Мати не почула її голосіння, що так і ридає.
Дідови́н, -на, м. Нищій. За дідовином, за його сином тра рано вставати, торби латати.
Кукібник, -ка, м. Рачительный, заботливый человѣкъ. Ум. кунібничок.
Перемервити, -влю, -виш, гл. О соломѣ, снопахъ: перебить, перетерѣть. От снопи були цілі, а ти все перемервив, тепер і одного цілого снопа нема.
Поколихати, -хаю, (-шу), -єш (-шеш), гл. Поколыхать, покачать. Од кулішу ніг не поколишу. Ой нехай мої шитії рукава буйний вітер да поколише.
Порозліплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разлѣпиться (во множествѣ). Хто ж то так вареники ліпив, що вже й порозліплювались?
Роспанахати, -хаю, -єш, гл. Сильно разорвать или разрѣзать на двое. Роспанахають погане гниле серце, трудне.
Сиряччя, -чя, с. = сирняччя.
Тик! меж. для выраженія одного тычка или момента тыканія. тик-мик, — не знає де дітись. И туда, и сюда бросится, — не знаетъ, куда дѣться.
Шелестіння, -ня, с. Шелесть, шумъ.
