Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зґрунтувати

Зґрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Достать дно. Місця того ніхто не зґрунтує. Нволынск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗҐРУНТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗҐРУНТУВАТИ"
Гуцулі́я, -лі́ї, ж. = Гуцульщина. Желех.
Женьки́ня, -ні́, ж. = жниця. Вх. Лем. 414.
Задимува́ти, -му́ю, -єш, гл. Задымить. Коснеться гір — і гори задимують. К. Псал. 238.
Зжури́ти, -рю́, -риш, гл. Изсушить печалью. Журба мене зжурила.
Квит, -ту, м. 1) Разсчетъ, полученіе рабочими денегъ. Черк. у. 2) Квитанція, расписка въ полученія. 3) Расписка, дающая право на полученіе чего-либо. Надів... рясу та й пішов до його (пана). Думаю: і познакомлюсь, і поговорю за квит на дрова. Бо то ж, бач, пани давали нам дрова з свого лісу. Левиц. І. 4) Запись, реестръ. Записати її в листи, щоб її були такі й сестри; записати її в квити, щоб були такі її й діти. Мет. 235.
Напарубкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пробыть долго парнемъ.
Потлумити, -млю, -миш, гл. 1) Заглушить, задавить. 2) Побить, поколотить. «Ходім, будем бити!» Витігли Петра від стіни, потлумили. Гн. І. 84. 3) Истребить, уничтожить.
Проїсний, -а, -е. Прожорливый. Та хай їм лиха година, щоб я поповичів годувала, — бо це народ проїсний. Харьк. г.
Сьомака, -ки, ж. Семерка (въ картахъ).
Цюрпіль, -лі, ж. = банюра. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗҐРУНТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.