Бурлакувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Быть бобылемъ, батракомъ, бродяжничать.
2) Вести холостую жизнь. Та йди додому хазяйнуй із жінкою, а я вже буду бурлакувать.
Гуртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Соединять, собирать вмѣстѣ, въ одно общество, собраніе, въ одну толпу.
Клацати, -цаю, -єш, гл. Щелкать зубами. Зубами клацав мов би пес. Так те дерево й оступили, так зубами й клацають.
Мрячи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Моросить. Дощ став мрячити. 2) безл. мрячи́ть. Стоить туманная, съ мелкимъ дождемъ, погода. Все мрячить та й мрячить.
На́вороти нар. Возвращаясь снова. Пак підемо навороти Моченюка драти.
Опасання, -ня, с.
1) Опоясыяаніе.
2) Сплошная крытая галлерея вокругъ церкви. Cм. басань.
Розлуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розлупитися, -плюся, -пишся, гл. Разламываться, разломиться на части (о посудѣ и пр). Макітра розлупилась; яйце розлупилось.
Сивиця, -ці, ж. Раст. Nardus stricta.
Товч, -чі, ж.
1) = дерть изъ смѣси разныхъ хлѣбныхъ зеренъ. Свиня.... заїжана така, наче де товч їла. Завезти до млина товчі треба, бо нема чим свиней годувати.
2) Что-либо истолченное или растоптанное. Вони ж тут торгуються, а той кінь одно задніми ногами топче яйця, що їх ціла купа в ряду під возом лежала, — та такої товчі наробив.
Чімируха, -хи, ж. Названіе водки. Бодай тії пани жили, що гуральні становили: як би не ся чімируха, то я б згинув так, як муха.