Винужати, -жаю, -єш, гл. Изнурять. Ну, навіщо б я себе отак винужав: день у школі, прийде ніч — одно за книжками сидите.
Ворожиля, -лі, ж. 1) = ворожбитка. 2) = сонечко, Coccinella septempunctata.
Зі пред. = з. Хуртовина зі сходу на їх найде.
Лі́тера, -ри, ж. Буква.
Осиковий, -а, -е. Осиновый. Сядь за осиковою бороною, то побачиш мою смерть.
Підложити, -жу, -жиш, гл. = підкласти. Що ж будеш робить! огню не підложиш. Сінця вскубну та воликам підложу.
Попрохати, -ха́ю, -єш, гл. = попросити.
Пострянути, -немо, -нете, гл. Застрянуть, увязнуть (о многихъ). Тут, брате, коні не потягнуть нехай там будуть хоч які..., — де-де, а тут вони пострягнуть.
Удачливий, удачний, -а, -е. Щедро одаренный природой. Така вдачлива: і гарна й розумна, й роботяща.
Уриватися II, -ваюся, -єшся, сов. в. уритися, уриюся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюсь. У Кулиша о потупленныхъ, смотрящихъ въ землю, глазахъ. Не дивились на божий світ від сліз : в чорну землю врились.
