Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бруя

Бруя, бруї, ж. 1) Быстрое теченіе въ рѣкѣ. Виїхав човном на річку, саме на брую. Кременч. у. 2) Сквознякъ. Воли заслабли, бо їх поставили в теплій кошарі саме на бруї. Кременч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУЯ"
Австрия́к австрія́к), -ка́, австрия́ка, -ки, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь. Славяносерб. у.
Ано́-лем, сз. Но, только, но только. Тогди не било неба ні землі, ано́лем било синоє море. Гол. II. 5.
Безецний, -а, -е. 1) Безстыжій, безсовѣстный. Ото вже безецна дівка, — нікого не стидається. Брацл. у. 2) Похабный. Безецні пісні. — Як побачите, що вона дуже безецна.... то не давайте дрюкувать. Шевч. («Україна», 1907, II. 145).
Освітний, -а, -е. = освічений.
Повідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Оттолкнуть (многихъ). Повідпихала обох од себе.
Розварити, -ся. Cм. розварювати, -ся.
Салдатченко, -ка, м. Сынъ солдата.
Соломина, -ни, ж. Стебель соломы, соломинка. І за соломину хопиться, хто топиться. Ном. № 9783. Ум. соломинка.  
Татарченя, -няти, с. = татарча. Ум. татарченятко.
Шуба, -би, ж. 1) Шуба. Кунова шуба слід замітає. Чуб. III. 321. А на йому шуба-люба, а на шубі поясочок. Чуб. III. 459. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 479. Ум. шубка, шубонька, шубочка. Чуб. І. 256.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.