Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бруя

Бруя, бруї, ж. 1) Быстрое теченіе въ рѣкѣ. Виїхав човном на річку, саме на брую. Кременч. у. 2) Сквознякъ. Воли заслабли, бо їх поставили в теплій кошарі саме на бруї. Кременч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУЯ"
Алилу́я! с. Аллилуя. Кат лютує, а ксьондз скаженим язиком кричить: Те Deum! алилуя! Шевч. 367.
Борлак, -ка, м. Адамово яблоко, larynx. Вх. Зн. 4.
Відсоння, -ня, с. Солнечная сторона.
Карафковий, -а, -е. Графинный.
Леля́, -лі, ж. = лея. Як пішла леля, то всі городи піском позаносило. Черниг. у.
Передслово, -ва, с. = передмова. Шевч. (1883), 140.
Повилинати, -наємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ).
Прилеститися Cм. прилещатися.
Свекрухна, -ни, ж. = свекруха. Грин. III. 306.
Шурхати, -хаю, -єш, гл. Шмыгать. Ящірки шурхают. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.