Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згоріти

Згорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Сгорѣть. Вкинь його в піч, — нехай згорить! Рудч. Ск. І. 37. Згоріла хижка, згоріла книжка — нічим ворожити. Ном. № 1811. 2) Покраснѣть. Щось у віконце стук-стук!.. так я й згоріла! МВ. (О. 1862. III. 56). Уразив її заразом двічи в серце. Вона так і згоріла, та й каже... Г. Бар. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРІТИ"
Відселити, -ся. Cм. відселяти, -ся.
Геп меж. Звукоподражаніе паденію или удару; шлепъ. Кінь спіткнувся, а він геп у саму калюжу. Ген об землю! Ном. № 6645.
Жальчли́вий, -а, -е. = жалісливий. Жальчливий народ ці жінки: уже п'ятнадцять год, як умер (козак), а вони й досі оплакують. Куб. обл.
Знизнутися, -зну́ся, -не́шся, гл.плечима. Пожать плечами. Знизнув(сь) плечима та й пішов. Н. Вол. у.
Кухарити, -рю, -риш, гл. = кухарювати. Лебед. у.
Нава́жити, -ся. Cм. наважувати, -ся.
Росіл, со́лу, м. Родъ кушанья. Н. Вол. у. Спасибі за росіл, а хліб свій та й сіль. Ном. № 12076.
Роскошкати, -каю, -єш, гл. Взъерошить.
Спросити Cм. спрощувати.
Узяття, -тя, с. Взятіе, полученіе. Приїжджають до тебе з Січі задля узяття тілько подарунків. К. ЧР. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.