Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згоріти

Згорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Сгорѣть. Вкинь його в піч, — нехай згорить! Рудч. Ск. І. 37. Згоріла хижка, згоріла книжка — нічим ворожити. Ном. № 1811. 2) Покраснѣть. Щось у віконце стук-стук!.. так я й згоріла! МВ. (О. 1862. III. 56). Уразив її заразом двічи в серце. Вона так і згоріла, та й каже... Г. Бар. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРІТИ"
Відщіпатися, -паюся, -єшся, сов. в. відщепнутися, -нуся, -нешся, гл. Отмыкаться, отомкнуться (о двери, запертой на крючекъ). Та відщепни ж двері! — Коли ж не відщіпаються — защіпка туго. Зміев. у. 2) = відщеплятися, відщепитися. Моя дитиночко, моя й щипочко, моя щипочка одщепнулася. Мил. 211.
Волівня, -ні, ж. соб. Воды, быки. Та й багато волівні нагнали на ярмарок. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Гойниця, -ці, ж. Цѣлебное средство. Травиця-гойниця.
Кво-кво! меж., выражающее клохтанье насѣдки. Ой ходила квочка вдоколя кілочка, кво-кво-кво, вдоколя кілочка. Чуб. III. 194.
Плісонь (ж.?), Раст. Mucor mucedo. Вх. Пч. II. 33.
Понагинатися, -наємося, -єтеся, гл. Нагнуться (о многихъ). Верби понагинались над водою. Левиц. І. 62.
Присікатися, -каюся, -єшся, гл. Привязаться, придраться, пристать. Присікався до чоловіка, — як не б'є. Рудч. Ск. ІІ. 168. Присікався як оса. Ном. № 2758.  
Рацький, -а, -е. = рачачий. Черк. у.
Скумбрія, -рії, ж. Рыба. Скумбрія.
Тупіяка, -ки, ж. = тупиця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.