Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здержувати

Здержувати, -жую, -єш, сов. в. здержа́ти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Удерживать, удержать, сдерживать, сдержать. Та до такого доліз, що й дерево не здержало. Рудч. Ск. І. 25. Не міг здержати сліз. Опат. 76. А я його все здержую, як стане зриватися до жидівки. Г. Барв. 283. 2) Выдерживать, выдержать. Не дійдеш ти до пекла, не здержиш того пекельного вогню. Стор. МПр. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 143.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДЕРЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДЕРЖУВАТИ"
Відповідній, -я, -є. 1) Отвѣтный. Відповідний лист. 2) Соответственный. Як, купаючись, набереться води в ухо, то стане на одну ногу, одповідню тому ухові.... Ном. № 336.
Зави́сти Cм. зависати.
Зітлі́ти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Шовкова хусточка від сльозів зітліла. Гол. І. 191.
Кукібний, -а, -е. 1) Рачительный, старательный. Кукібна молодиця. Павлогр. у. 2) Опрятный; пріятный на видъ. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 434.
Оборотянипя, -ці, ж. Пшено оборонене, но еще не віяне и не глажене.
Поодужувати, -жуємо, -єте, гл. Выздоровѣть (о многихъ). Ті люде поодужували. Грин. II. 97.
Поплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Разорить, разграбить (во множествѣ).
Рогачик, -ка, м. 1) Ум. отъ рогач. 2) мн. Родъ вышивки. Г. Барв. 216.
Старча, -чати, с. Дитя-нищій. Г. Барв. 189.
Упхати Cм. упихати,
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДЕРЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.