Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зголубити

Зголу́бити, -блю, -биш, гл. Взлелѣять. Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити. Гол. І. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЛУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЛУБИТИ"
Безґрунтовний, -а, -е. Безпочвенный, неосновательный.
Бросток, -тка, м. Отпрыскъ, отростокъ. К. (Желех.). Ум. бросточок.
Діскува́тися, -куюся, -єшся, гл. Искать, хлопотать. Пропав віл, не дуже за ним і діскуються. Черкас. у.
Запо́мин, -ну, м. Забвеніе. Усе запомином і нетямом окрилось. К. МБ. II. 130. в запо́мин пусти́ти. Забыть. К. Дз. 154.
Калічний, -а, -е. Увѣчный. Царь уп'ять послав сказать: щоб збірались до його... усі: і старе й мале й калішне. Грин. І. 174.
Ногавиця, -ці, ж. 1) Штанина. 2) мн. Штаны суконные. Kolb. І. 41. Дівки вінки погубили, а парубки ногавиці. Чуб. V. 1113.
Поблідлий, -а, -е. Поблѣднѣвшій. Чорняві хлопченята потомлені, поблідлі. МВ. І. 45.
Поскопувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и скопати, но о многомъ.
Пристосовувати, -вую, -єш, сов. в. пристосува́ти, -су́ю, -єш, гл. Примѣнять, примѣнить.
Сіпом нар. Дергая. Коні везуть сіпом. Ромен. у. (Леонт.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОЛУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.