Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зголубити

Зголу́бити, -блю, -биш, гл. Взлелѣять. Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити. Гол. І. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЛУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЛУБИТИ"
Відбавити, -ся. Cм. відбавляти, -ся.
Дімо́к, -мка́, м. Ум. отъ дім.
Доці́джувати, -джую, -єш, сов. в. доціди́ти, -джу́, -диш, гл. Доцѣживать, доцѣдить.
Зростися, -туся, -тешся, гл. Сростись. Ой у полі дві тополі докупи зрослися. Чуб. V. 403.
Начальство, -ва, с. Начальство. Тебе... вибрали за начальство. Рудч. Ск. І. 3.
Одноманітно нар. Однообразно.
Опудитися, -джуся, -дишся, гл. Испугаться. Лоні так опудились. Мелитоп. у. Слов. Д. Эварн.
Позав'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Повязаться (о многихъ). Усі дівчата наші новими хустками позав'язувались.
Пштирок, -рка, м. Щелчекъ по носу. Вх. Лем. 459.
Сватання, -ня, с. Сватанье. КС. 1883. II. 368. Сватання не братання. Ном. № 9506.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОЛУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.