Бутук, -ка, м. = вотюк.
Досо́хнути Cм. досихати.
Дурува́ння, -ня, с. Сумасбродство, глупое поведеніе. Не Боже карання — своє дурування.
Недовірок, -рка, м. Ренегатъ; маловѣрный. Лях Бутурлак, клюшник галерський, сотник Переяславський, недовірок християнський.
Обапол, -ла, м. = обаполок.
Облатувати, -тую, -єш, сов. в. облата́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Класть, положить заплаты, починять, починить, положивъ заплату.
2) — кого. Постоянно чинить чью-либо одежду, починить чьи-либо одежду и бѣлье (все), положить заплаты на чьи-либо одежду и бѣлье. Нема кому ні обіпрать, ні облатать — треба женитися. Та їх (діти) треба обшить, треба й облатать.
3) Дѣлать срубъ въ колодцѣ? обгородить латами? Ой у полі криниченька та й облатаная.
4) облатати боки. Отколотить. Мене виганяють, кийом боки облатають.
Попогрякати, -каю, -єш, гл. Погремѣть много. Попогрякав (грім).
Призволяще, -щого, с. Воля, усмотрѣніе. Я вам на призволяще даю — як хочете, так і робіть.
Пробійчик, -ка, м. Шило, которымъ пробиваютъ дыры въ грохотѣ.
Укидати, -даю, -єш, сов. в. укинути, -ну, -неш, гл. Вбрасывать, вбросить. Волно Богу і зв'язавши в рай укинути. Вкинь мене в болото, а я тебе вберу в золото. укинути в темницю, в тюрму. Посадить въ темницу, тюрьму. латку вкинути. Положить заплату. горі́лки вкинути или просто вкинути. Выпить водки, выпить хмѣльнаго. Раз поприходили вони з весілля, обоє вкинувши. у го́лову собі́ вкинути. Забрать себѣ въ голову, — кому — Вбить кому въ голову. Хто се тобі таку дурницю в голову вкинув? укинути фука. Cм. фук.
