Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згонини

Зго́нини, зго́нин, ж. мн. Части колосьевъ и соломы, падающіе вмѣстѣ съ зерномъ при вѣяніи послѣдняго, сметаемые обыкновенно метлой. Зганяй бо мерщі з зерна оті згонини, не спи. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОНИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОНИНИ"
Бджоляник, -ка, м. Погребъ, гдѣ зимой держать ульи съ пчелами, омшаникъ. Сим. 139.
Закихи́кати, -каю, -єш, гл. закахикати.
Заруба́ти Cм. зарубувати.
Однорілля, -ля, с. Разъ вспаханное поле; поле засѣянное послѣ однократной вспашки. Вас. 196.
Плющати, -щу́, -щи́ш, гл. = плюскати. Уночі тріщить, а вдень плющить. Ном. № 518.
Позакрашувати, -пую, -єш, гл. = позакапувати.
Співець, -вця, м. 1) Пѣвецъ. Співець славутний Митуса. Кост. (О. 1861. ІІІ. 30). Замовк співець. О. 1862. VІІІ. 11, 2) Поэтъ.
Сповняти, -няю, -єш, сов. в. сповнити, -ню, -ниш, гл. Наполнять, наполнить. Застилайте столи, сповняйте кубочки. Мет. 131. Будем їх двори сповняти, а свої збідняти. Г. Барв. 86.
Тютю меж. = тю. Тютю на тебе. Ном. № 6364.
Фірмак, -ка, м. 1) Модель изъ дерева, по которой дѣлается глиняная форма для отливки въ ней изъ металла. Шух. I. 281, 283. 2) Спрессованный въ деревянной формѣ, въ видѣ какой либо фигуры, овечій сыръ. Шух. І. 216.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОНИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.