Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згонини

Зго́нини, зго́нин, ж. мн. Части колосьевъ и соломы, падающіе вмѣстѣ съ зерномъ при вѣяніи послѣдняго, сметаемые обыкновенно метлой. Зганяй бо мерщі з зерна оті згонини, не спи. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОНИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОНИНИ"
Бемба, -би, м. Остолопъ, болванъ. Вх. Уг. 227.
Виновий 1, -а, -е. Пиковый.
Кепсько нар. Худо, плохо. То кепсько, що не купив соли. Н. Вол. у.
Ковальство, -ва, с. Кузнечество, кузнечное ремесло. Батько знов його вибив і оддав ковальства вчитись. Рудч. Ск.
Мі́сяшний, місяшник, місяшно. Cм. місячний, місячник, місячно.
Обсушити, -ся. Cм. обсушувати, -ся.
Пирскач, -ча, м. пт. = омелюх. Вх. Пч. II. 15.
Полісун, -на, м. Лѣшій. Балт. у.
Пришоломити, -млю, -ми́ш, гл. Ошеломить. Як ударив кобилу, та й пришоломив. Н. Вол. у.
Проломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Проломиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОНИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.