Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згонини

Зго́нини, зго́нин, ж. мн. Части колосьевъ и соломы, падающіе вмѣстѣ съ зерномъ при вѣяніи послѣдняго, сметаемые обыкновенно метлой. Зганяй бо мерщі з зерна оті згонини, не спи. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОНИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОНИНИ"
Гниличчя, -чя, с. соб. Гнилушки, истлѣвшія вѣтви и стволы деревъ. Желех.
Гу́бонька, -ки, ж. Ум. отъ губа.
Дозволі́ння, -ня, с. = Дозвіл. Левиц. І. 310. За господським дозволінням, за риб'ячим приказанням, щоб було гризище, кісілище і бухан хліба. Рудч. Ск. II. 86.
Кей = ке. Кей сюди. Харьк. у.
Попоночіти, -чіє, гл. безл. Стемнѣть. Уже попоночіло. Конст. у.
Похмаріти, -ріє, гл. безл. = похмаритися.
Приспоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. приспори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Умножать, умножить. Грин. III. 158. Бог приспоряє і ранньою і пізньою росою. Ном. № 584. Став їм Господь видимо помогати, а й в полі і в домі всю худобу приспоряти. КС. 1884. І. 33.
Сварливо нар. Бранчиво, сердито.
Телятко, -ка, с. Ум. отъ теля.
Шишак, -ка, м. Шлемъ, каска. Котл. Ен. К. Досв. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОНИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.