Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похилити

Похилити, -ся. Cм. похиляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛИТИ"
Від'Їздний, -а, -е. Который на отьѣздѣ, прощальный. Так може, діду, й од'їздної (чарки)? О. 1862. І. 51. від'їздне = відклінне.
Душма́н, -на́, м. Притѣснитель, угнетатель. К. НС. 70. Пресвітлий князю, ти всього не знаєш, що в тебе коять душмани козацькі.... бо дуки ці голоту зобіждають. К. Бай. 57.
Зменшати 2, -шаю, -єш, гл. = зменшувати.
Позабризькувати, -кую, -єш, гл. Забрызгать (многое). Жупани позабризькували в грязь у байраці. К. ЧР. 93.
Приростати, -та́ю, -єш, сов. в. прирости, -сту, -те́ш, гл. Приростать, прирасти. А думка проклята марою до серця так і приросла. Шевч. 496.
Проговорити, -ся. Cм. проговорювати, -ся.
Смаглій, -лія, м. = мургій. КС. 1898. VII. 42.
Співачка, -ки, ж. 1) Пѣвица. 2) Пѣвунья. Дають дівчатам-співачкам. О. 1862. IV. 24.
Стеменний, -а, -е. Совершенно похожій. точь-въ-точь. І очі чогось заплющує, і з місця зривається, — от стеменний кіт. МВ. (О. 1862. III. 39).
Чуйність, -ности, ж. 1) Чуткость. 2) Бдительность.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.