Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похнюпити

Похнюпити, -плю, -пиш, гл. Опустить (голову), повѣсить (носъ). Позад всіх ішов молодий, похнюпивши ніс. Стор. МПр. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХНЮПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХНЮПИТИ"
Викликати 1, -каю, -єш, сов. в. викликати, -чу, -чеш, гл. Вызывать, вызвать. Листи читали, козаків у поход викликали. Макс. Виклич мені дівча з хати. Мет. 19.
Запла́ва, -ви, ж. 1) Поемный лугъ. Харьк. у. 2) Плавающіе на рѣкѣ въ половодье дрова, камышъ, щепки и пр. Мнж. 180.
Мотну́ти, -ся. Cм. мотати, -ся.
Облак, -ка, м. 1) = оболок 1. Угор. 2) = оболок 2. Вилетів він трохи не під самі облаки. Грин. II. 12 — 13. Ум. облачок. Гол. III. 409. Сам сідаєт під облачок, меч сі кладе на столичок. Гол. I. 172.
Опрацювати, -цю́ю, -єш, гл. Обработать. Вх. Зн. 44.
Парко нар. Жарко, душно. Парко в хаті, — одчини кватирку. Лохв. у.
Позалежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Залежаться (о многихъ).
Притошний, -а, -е. Удобный, подходящій, идущій къ лицу. Мнж. 190.
Продрімати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Продремать. Продрімав пів ночі, а заснути таки не дали. Потерять, утратить изъ-за дремоты. Мнж. 112. 2) Задремать. Зробив він собі на тій яблоні тернову постіль: як ся продрімат, то ся уколе. Драг. 263.
Титарівна, -ни, ж. Дочь церковнаго старосты. Титарівна Немерівна гаптує хустину. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХНЮПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.