Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похіп

Похіп, -хопу, м. Влеченіе, склонность къ чему. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХІП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХІП"
Вицюркати, -каю, -єш, гл. Вытечь, вылиться. Вх. Лем. 398.
Відборчик, -ка, м. Столярн.: отборный стругъ. Радомысльс. у.
Забужа́віти, -вію, -єш, гл. Загрязниться. Ото вікна забужавіли — нічого не видно.
Коська, -ки, ж. дѣтск. = кося.
Лихоро́бство, -ва, с. Злодѣйство.
Поникати II, -ка́ю, -єш, сов. в. поникнути, -ну, -неш, гл. Поникать, поникнуть, склониться. Бабуся старенька-старесенька, аж до землі поникає. МВ. (О. 1862. III. 55). Поникли голови козачі неначе стоптана трава. Шевч.
Розбродитися, -джуюся, -єшся, сов. в. розбрестися, -дуся, -дешся, гл. Разбредаться, разбрестись. Г. Барв. 205. Щоб не дуже розбродились. О. 1862. II. 55. Розбрелись прочане улицями. МВ. І. 17. Було зібрались людці, та тепера розбрелись. Полт. у.
Рокотня, -ні, ж. Грохотаніе грома. Кв.
Скопилитися, -люся, -лишся, гл. О дѣвушкѣ: родить дитя. Скопилилася дівка. Вх. Зн. 64.
Усе нар. 1) Все. Усе забрав, нам нічого не кинув. 2) Постоянно, всегда, все. Усе я, та я — чом-же ви не говорите? Ном. № 2980. Був собі купець: він усе їздив по морі. Рудч. Ск. І. 100. Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно. Ном. № 621. все їдно́. Все равно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХІП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.