Вартівник, -ка, м. Сторожъ, караульный, часовой, конвойный. Він був.... економом в с. Л. і вечером пішов на тік подивитись, чи є вартівники. То певне добрий пройдисвіт, що аж два вартівники з ним ідуть. Ум. вартівничок, вартівниченько. Суть бо в мене два вартівниченьки, будуть вартувати мої кониченьки. Cм. вартник, вартовий, вартовик, вартовничий.
Жни́ва́, жнив, ж. мн. 1) Жатвенный сборъ. Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, — будуть колись добрі жнива на Вкраїні. 2) Жатвенная пора. В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. 3) Доходное время. Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти.
Карафочка, -ки, ж. Ум. отъ карафа.
Качановий, -а, -е. Принадлежащій кочню, кочерыжкѣ.
Ма́тушчин, -на, -не. Принадлежащій попадьѣ, игуменьѣ.
Наспа, -пи, ж. Количество сыпучаго тѣла, насыпанное сверхъ мѣры. З наспою. Съ верхомъ. Брав у-щерть, а віддав з наспою.
Роздати, -ся. Cм. роздавати, -ся.
Судовик, -ка, м. Чиновникъ въ судѣ. Судовики благають Бога.
Трепітка, -ки, ж.
1) Ум. отъ трепета.
2) Султанъ (на головномъ уборѣ офицера): перья на шляпѣ.
Хорошитися, -шуся, -шишся, гл. Прихорашиваться.