Відмовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відмовити, -влю, -виш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Чи не закинути ще раз? — То й закиньмо, — одмовив Панько. 2) Отговаривать, отговорить. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде. 3) Отказывать, отказать. Уранці йде Олеся дружок збірати; куди вступить, усюди одмовляють. 4) Отбивать, отбить. Відмовилась мого любка від мого порога. 5) Произносить, произнесть. Молитву відмовляє і про шахрайство гадає. Жид борухи відмовляє. 6) Заговаривать, заговорить (отъ болѣзни). Я від вас (пропасниць) знаю, од всіх одмовляю: не мучте бідних христіян.
Гибель, -лі, ж. Погибель.
Зажи́рливий, -а, -е. 1) Прожорливый. Старенький панотець толкував одному панові, од чого то є такі инші зажирливі. 2) Алчный, любостяжательный. До дітей своїх був зажирливий. Cм. зажиракуватий.
Настремець, -мця, м. Наслѣдникъ.
Нема, немає, нар.
1) Нѣтъ, не имѣется. Нема в саду соловейко, нема щебетання: нема мого миленького, — не буде й гуляння. В мене батька немає, а матуся вмірає. Оттак ходя попід гаєм, Ярема співає, вигладає, а Оксани немає, немає.
2) Не хочетъ, не желаетъ. А покоритись батькові й нені нема. А нема щоб піти до сусіди.
3) нема в світі над..., нема в світі, як... Нѣтъ выше, лучше... Нема в світі над Бога. Нема в світі, як у злагоді жити. Нема цвіту білішого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку.
4) нема де. Негдѣ; некуда.
5) нема кого́, кому и т. д. Некого, некому и т. д. Нема кому роспитати, чого плачуть очі, нема кому росказати, чого серце хоче.
6) нема коли. Некогда.
7) нема куди. Некуда.
8) нема чого́, чому и т. д. Нечего, нечему и т. д.
9) нема-що. Нечего. Зіма — кожуха нема, чоботи ледащо, — і йти нема-що.
10) нема защо. Не за что. Ум. немаєчки.
Обвірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. обверті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Обвиваться, обвиться, завернуться.
Потужно нар. Сильно, мощно, могущественно. Одна струна дзвенить потужно в мене, мов те перо орлине против бурі. Як потужно, як безмірно можно любити.
Розшрубуватися, -буюся, -єшся, гл. Развинтиться.
Стромовина, -ни, ж. Стремина.
Фрела, -ли, ж. = флояра.
