Барвінок, -нку, м. 1) Раст.: могильница, гробъ-трава, Vinca minor L. Ой не стелися, хрещатий барвінку, та по крутій горі! Обычные эпитеты: барвінок зелений, хрещатий, крячастий. Какъ ласкательное названіе для любимаго мужчины: Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене хоть у недільку. Употребляемый на свадьбѣ въ світилчиній шаблі барвінок означаетъ — душевную склонность, пріязнь. барвінок рвати — означаетъ часто идти на любовное свиданіе. Пусти ж мене, мати, барвіночку рвати, а вже ж наші вороженьки полягали спати. ночувати в барвінку. Переночевать съ милымъ. 2) Раст.: а) — дикий. Lysimachia nummularia. б) — степовий. Vinca herbacea Waldst et Kit. 3) Родъ орнамента на писанкѣ. Ум. барвінонько, барвіночок, барвінчик, барвінчичок. Дівчинонько, сіра утко, чи сватати хутко? — Козаченьку, барвіночку, хоть і в неділочку. Та прийди до мене, хрещатий барвінчику!
Біскуп, -па, м. и пр. = бискуп и пр.
Гре́чність, -ности, ж. = Ґречність.
Дообі́дати Cм. дообідувати.
Зірк! меж. = зирк!
Оберега, -ги, ж.
1) Предохраненіе. Це найкраща обереш від худоби.
2) Предосторожность.
Помічник, помішни́к, -ка, м. Помощникъ. Попереду йшов Щука з своїм помішником паном Підпольським.
Поніб'я, -б'я, с. = піднебення.
Фик, -ка, м. Неблаговоспитанная дубина.
Чудняй, -няя, м. Чудакъ.
