Бідота, -ти, ж.
1) = біднота 1. Коли кого вбачав я без одежі, на холоді та на дощі в бідоті
2) = біднота 2.
Відмалювати, -люю, -єш, гл. Нарисовать.
Дризну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Побѣжать, удрать. Злякавсь Хома.... та кинувши москаля (що вів на мотузці), як дризне, так тілько й бачили Хому.
Заміря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. замі́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Вознамѣриваться, вознамѣриться. 2) Замахиваться, замахнуться. Дід підійшов до дуба і вже заміривсь, щоб його рубати. Замірься, та не вдарь.
Істотний, -а, -е. Дѣйствительный, настоящій, точь-въ-точь. На обличча істотний Степан, але не він.
Ознаймувати, -мую, -єш, гл. = ознаймити.
Поосвідчати, -ча́ю, -єш, гл. Объявить, сообщить (во множествѣ).
Стеблистий, -а, -е. Съ большимъ стеблемъ. Широке поле, жито густеє, коренистеє, стеблистеє.
Телеп меж., выражающее моментъ паденія, особенно во что-нибудь жидкое.
Хиря, -рі, ж. Болѣзнь. Употребл лишь въ извѣстныхъ выраженіяхъ, напр. такий, як хи́ря. Больной, имѣющій жалкій видъ. Вернувся наш запорожець, як та хиря-хиря, обідраний, облатаний, калікою в хату. годити, як хирі. Сильно угождать. Як тій болячці, як тій хирі громадою годили тому борцеві. на хи́рю. На бѣду. А кайзак нахирю та на тяжке лихо любенько та тихо і вкрав ту сокиру. матері їх хи́ря! Ругательство.
