Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похіпливий

Похіпливий, похіпни́й, -а, -е. 1) Проворный, быстрый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий. МВ. ІІ. 136. 2) Понятливый, быстро схватывающій, воспріимчивый. Похіпна дитина. Н. Вол. у. Не похіпне якесь. Н. Вол. у. 3) = похватний. Чарка — найпохіпніще діло. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХІПЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХІПЛИВИЙ"
Дотиня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Дослоняться, дошататься.
Заси́лити Cм. засилювати.
Надде́ртий, -а, -е. Надодраный, надорванный.
Поганшати, -шаю, -єш, гл. Дурнѣть.
Позакочувати, -чую, -єш, гл. Отворотить, засучить (во множествѣ).
Поодноборонь нар. Въ одну борону.
Скипатися I, -паюся, -єшся, сов. в. скипітися, -плюся, -пишся, гл. Свертываться, свернуться (о молокѣ).
Теплісінький, -а, -е. Совершенно теплый. Шейк.
Уводитися, -джуся, -дишся, сов. в. увестися, уведуся, -дешся, гл. 1) Вводиться, ввестись. 2) Соблазняться, соблазниться.
Шпетити, -чу, -тиш, гл. Поносить, ругать, оскорблять, унижать. Ном. № 3535. Олимпських шпетив на всю губу, свою і неню лаяв любу. Котл. Ен. II. 30. Я жі собі нівроку вдалась, борецького роду не шпетила. Г. Барв. 423. В своїй розмові не шпетила вона рідного слова. К. ХП. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХІПЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.