Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постилати

Постилати, -ла́ю, -єш, сов. в. послати, -стелю, -леш, гл. Стлать, постлать. — Що будемо постилати? — Ой у тебе запащина, а у мене сірячина, то те будем постилати. Чуб. V. 191. Послала баба рядна. Рудч. Ск. І. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТИЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТИЛАТИ"
Боюн, -на, м. Трусъ. К. ПС. 66.
Досмоли́ти Cм. досмолювати.
Засалабо́нити, -ню, -ниш, гл. = засандричити. Оце так засалабонив, що його і чортяка тепер не витягне. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Заці́пити, -пить, гл. безл. Отнять языкъ. Бодай тобі заціпило. Ном. № 3718. Просить батько й мати на хліб, на сіль і на весілля, — та й заціпило їй сказати: і я прошу. Г. Барв. 391.
Клин, -на, м. 1) Клинъ. Клин клином виганяй. Ном. № 3886. Является составною частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка, (Вас. 171), маслобойни (Шух. І. 163) и пр. 2) Кусокъ ткани въ видѣ треугольника, какъ составная часть одежды. Шух. І. 153. Вас. 155. 3) Родъ рыбы. Ум. клинець, клинок, клинчик.
Лушпа́к, -ка, м. = лушпайка. Желех. Вх. Зн. 34.
Овсім нар. = овсі. Борщ не кислий овсім. Уман. у.
Повиробляти, -ля́ю, -єш, гл. Выдѣлать, сдѣлать (во множествѣ).
Повлежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Улежаться (во множествѣ). Уже повлежувались груші. Кіевск. у.
Пообламлювати, -люю, -єш, гл. = пообламувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТИЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.