Безцінь, -ні, ж. Безцѣнокъ. Употребл. чаще всего съ предл. за: за безцінь — за безцѣнокъ. За безцінь по'ддає мещанам здобич. Овечата, свині, корови — все за безцінь пішло.
Відчаяка, -ки, об. Отчаянный, отчаянная. Був такий одчаяка, що без кінця.
Забужа́віти, -вію, -єш, гл. Загрязниться. Ото вікна забужавіли — нічого не видно.
Засліпля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. засліпи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Ослѣпляться, ослѣпиться. І блиск їх сяяв так, що очі засліплялись.
За́юк, -ка, м. = заєць.
Кобзина, -ни, ж. = кобза. Узяв кобзину в руки та й зачав співати. Ой далеко чути козака Ворла, що іде з кобзиною.
Прошитє, -тя, с. Родъ вышивки.
Сперти, -ся. Cм. спірати, -ся.
Ушкварити, -рю, -риш, гл. 1) Изжарить, что либо жирное, въ жирѣ. 2) Ударить, отколоть, задать, дернуть. По голові лозиною як ушкварить. Вшкваримо, хлопці, гопака. Вшкварив по струнах. На третій (день) як ушкварить дощ.
Шелихвіст, -хвоста, м.
1) Особая порода утокъ.
2) Вѣтренникъ, пустой человѣкъ. Біжить якийсь ляшок — так видно якийсь шелихвіст: «А нумо», каже хліборобові: «на дуель».
