Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постук

Постук, -ку, м. Стукъ. Лежу... коли се стукає. Се ж його постук. Г. Барв. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТУК"
Виснажити, -ся. Cм. виснажувати, -ся.
Керманич, -ча, м. Рулевой, кормчій на суднѣ, плотѣ. Шух. І. 37. Досвідчений керманич, що знає усі закрути ріки, усі плиткі місця, на яких би дараба могла осісти, всі скоки у воді, о які розбитися може дараба, держить керму при передній тальбі. Шух. І. 183. Пишні керманичі кедровими весельцями плюскають. Федьк. Пов.
Матеркува́ти, -кую, -єш, гл. Бранить по матери. Вх. Лем. 434.
Нуль, -ля́, м. Нуль. Нулі минаються при складуванні. К. Грам. 101.
Повикупляти, -ля́ю, -єш, гл. Выкупить (во множествѣ). Син заробив грошей та повикупляв одежу, що батько в шинк пообносив. Богодух. у.
Розілляти, -ля́ю, -єш, гл. = розлити.
Соболь, -ля, м. Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. КС. 1882. IX. 416. Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. Лукаш. 144. Употр. какъ ласкат. слово. Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою. Чуб. V. 84.
Товстобровий, -а, -е. Съ толстыми бровями. Очей страшних, вирлатих, товстобрових. К. ЦН. 187.
Туртус, -са, м. Стукъ, грохоть. Наче табун коней женуть.... Кругом хати бігає, шукає, гукає; такий туртус, аж хата двигтить. Драг. 64.
Хорявий, хорячий, -а, -е. Болѣзненный. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.