Гойда! меж. отъ гл. гойдати, выражающее качаніе. Въ колыбельныхъ пѣсняхъ: А-а, гойда! Чужа мати пойда! Ой ну люлі, гойда.
Жень, -ні, ж. Сжинъ, ужинъ. Моєї жені снопів не дали. Жень не пов'язана, покидана гуком лежить.
2) Снарядъ, посредствомъ котораго взлѣзаютъ на дерево для осматриванія бортей.
Забре́нькнути, -кну, -неш, гл. = бренькнути. Ще раз забренькли струни всі.
Заві́зно нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Прийшов пізно, аж завізно. Ум. завізне́нько.
Знатниця, -ці, ж. Знахарка, колдунья. Занедужала Пилипиха. Покликали ми до неї усіх знатниць і лікарок.
Кіявкати, -каю, -єш и кіявчати, -чу, -чиш, гл. Кричать (о галкахъ). Кивки кіявкают або кімнат.
Ми́дза, -зи, ж. Морда, толстое лицо.
Попрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = попроситися. А ти б попрохалася, може б і пустили.
Смакота, -ти, ж. Пріятный вкусъ. Пий горілочку, випивай смакоту.
Убрьохатися, -хаюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью, замочиться.
