Витрут, -ту, м. Мѣсто, натертое на ногѣ (отъ ходьбы).
Вихоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вихопитися, -плюся, -нишся, гл. Выхватываться, выхватиться, выскакивать, выскочить, показаться, выбраться, выйти. Бабуся не велить рано заміж вихоплюватися. Вихопився, як голий з маку. Панич вихопивсь на вулицю та й давай цькувать його собаками. Рад був инший, що з душею з міста вихопивсь. Роспитаємо, та й вихопимось на свій шлях. Вихопився ча гору. Дріт не вихопився з жолобця.
Гріш, гроша́, м. 1) Денежка, полкопейки, грошъ. Багацько, як за гріш маку. 2) Деньги. Гріш круглий, — роскошиться. Ум. Гро́шик. З кошиком та з грошиком.
Животі́ти, -ті́ю, -єш, гл. Жить, быть живымъ, существовать. Чую, чую, мої діти, що мені не животіти. Так моїй Марусі не животіти? — аж скрикнув Наум. Прощайся з ким хочет: вже тобі не животіти.
Має́ток, -тку, м. Имущество; состояніе, имѣніе. Та нехай мій батько добре дбає, гуртів, великих маєтків нехай не збуває.
Понагинатися, -наємося, -єтеся, гл. Нагнуться (о многихъ). Верби понагинались над водою.
Попоносити, -ношу, -сиш, гл. Поносить много. Попоносив по келійках води.
Прибивач, -ча, м. Инструментъ, которымъ вибиваютъ бобрики (Cм.).
Решетити, -чу́, -ти́ш, гл. Прежде покрыванія крыши соломой прокладывать на латахъ камышемъ или тонкимъ хворостомъ, что бы соломѣ было на чемъ держаться.
Чаєчка, -ки, ж. Ум. отъ чайка.
