Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постукувати

Постукувати, -кую, -єш, гл. Постукивать. Сяде верхом на кочергу, постукує єю по хаті. Чуб. І. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТУКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТУКУВАТИ"
Зариго́вувати, -вую, -єш, сов. в. заригува́ти, -гу́ю, -єш, гл. Сметывать, сметать (о шитьѣ). Прилуц. у.
Зітка́ти, -тчу, -тче́ш, гл. Соткать. Стьожки, зітканії з кришталевих ниток. Стор. МПр. 74.
Кукучка, -ки, ж. = зозуля. Вх. Уг. 248.
Ленни́й, -а́, -е́ = лянний. Розточено ленний обрус на столі. Чуб. Розстелено ленні скатерті по столу. Мет. 152.
Ло́бурка, -ки, ж. см. значеніе лобурь по отношенію къ женщинѣ.
Проповідуватися, -дуюся, -єшся, гл. Быть проповѣдываемымъ, проповѣдываться. Де проповідувалась євангелія ся? Єв. Мр. XIV. 9.
Про́тягом нар. Протяжно. Оцю пісню у нас протягом співають. Харьк. г.
Соснівка, -ки, ж. Родъ узора въ вышивкѣ. Шух. І. 157, 158.
Удержування, -ня, с. Удерживаніе, сдерживаніе.
Шонтавий, -а, -е. = шанталавий. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТУКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.