Виплітка, -ки, ж. Косоплетка, ленточка изъ косы. Твої коси росплітав, — де твої виплітки подівав?
Загну́ти, -ся. Cм. загина́ти, -ся.
Зала́ятися, -ла́юся, -єшся, гл. Побраниться. Я ні з ким не заведуся, ні залаюся.
Клопота, -ти, ж. = клопіт. Гроші невеликі, але клопота. Ум. клопоточка. Та троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку.
Повозитоньки гл. ум. отъ повозити. Наставляв копок, як на небі зорок; наставляв стогів на чотирі рогів. Чим же тоє повозитойки? Тими волами, як соколами.
Пожовклий, -а, -е. Пожелтѣвшій. І листя пожовкле вітри рознесли.
Послюсарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть слесаремъ.
Самоцвіт, -ту, м. Самоцвѣтъ, драгоцѣнный камень. Була убрана на весіллі в жемчузі, в дукачах і самоцвітах. Переносно: вообще что-либо прекрасное по своимъ природнымъ качествамъ. (Українська мова) зоставила багато свого самоцвіту в польській словесності.
Тичина, -ни, ж. = тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Ум. тичинка, тичи́нонька, тичиночка.
Туряти, -ряю, -єш, гл. Гонять. Мене туряє до моря. Вівчарь вівці туряє.
