Балагула, -ли, ж.
1) Крытая дорожная повозка, на которой ѣздятъ евреи.
2) Еврей-извозчикъ на такомъ экипажѣ.
3) Въ юго-западн. краѣ: народникъ изъ польскихъ помѣщиковъ 1830 — 50 гг., членъ особаго народническаго общества въ то время.
Війт, -та, м.
1) Въ старой Украинѣ глава городского общества и предсѣдатель коллегіи судей въ старомъ украинскомъ городскомъ судѣ. Молодець же нашого міщанського роду, син нашого війта. Чия справа? — Війтова. — А хто судить? — Війт.
2) Сельскій староста, сельскій старшина. Вже наш війт не буде більше ходити під вікнами та ззивати людей на панщину. Тут десяцькі, соцькі, війти до мене пристали, що я з другого повіту, а паперу в мене нема.
Кандибити, -блю, -биш, гл. Скаредничать. Як що купив, то їж відразу та й не кандиб.
Навко́пить нар. Рикошетомъ. Дай камінця, я кину навкопить.
Перелинути, -ну, -неш, гл. Перелетѣть. Через темний ліс ясним соколом перелини.
Посороматися, -маюся, -єшся, гл. = посоромитися.
Присадити Cм. присаджувати.
Проміт, -та, м. Разбитной, бѣдовый. О, то проміт!
Ціпина, -ни, ж. = ціпи́льно.
Шрам, -му, м. Рубецъ на тѣлѣ.
