Гру́зьки́й, -а, -е. Топкій, вязкій. Була дороженька барзо грузька. Грузьке дно в річці.
За́горо́да, -ди, ж. 1) Загоро́да. Огорожа, огороженное мѣсто. 2) загорода. Базъ (не крытый), огороженное мѣсто, куда заганяютъ скотъ. Воли високорогі половії дивлються з загороди у двір поважно. В чужій загороді овець не росплодиш. Шукають його ляхи, щоб стратити, — то він до зятя, та й жив там з місяць, поки все втихомирилось. 3) Садъ; огородъ. Ум. загорі́дка. Загородка. Вийшов батюшка на двір, а скот повилазив із загородок.
Змокати, -ка́ю, -єш, сов. в. змо́кти, -кну, -неш, гл.
1) Мокнуть, смокнуть. Лінивіш в своїй хаті змокне.
2) Иносказательно: горѣть, сгорѣть. Cм. мокти.
Низький, -а́, -е́ 1) Низкій. Через низький тин усі собаки скачуть.
2) низький на очі. Близорукій. Ум. низенький, низьке́нький.
Полиночок, -чку, м. Ум. отъ полин.
Ригачка, -ки, ж. Рвота.
Ряхтяний, -а, -е. Блестящій, сверкающій? Ряхтяна звіздиця.
Сукуватий, -а, -е. Суковатый. Уставай, мила, привіз я дубину, тонку, та довгу, та сукувату.
Схіснувати, -ну́ю, -єш, гл. Воспользоваться.
Шевцівна, -ни, ж. Дочь сапожника.
