Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посол

Посол, -сла, м. 1) = посел. 2) Депутата парламента, сейма. Желех.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСОЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСОЛ"
Глупуватий, -а, -е. Глуповатый. Оженився дурний та взяв глупувату, та не знали, що робить — запалили хату. Ном. № 9014.
Зава́дити Cм. і заважати.
Згрі́зність, -ности, ж. Строгій видъ. Старшині тра згрізність мати. Н. Вол. у.
Козацтво, -ва, с. 1) Казаки. З Смілянщини, з Чигирина, просте козацтво, старшина на певне діло налетіли. Шевч. 151. 2) Званіе казака. Ти свою сиву голову пошануй, коли не шануєш козацтва. МВ. 8) Молодые люди. Нашому козацтву хотілося побачити того дива.
Манти́ти, -чу, -тиш, гл. Выманивать, выклянчивать, выпрашивать.
Плодити, -джу, -диш, гл. Плодить, рождать. Бодай, же ти, бистра річенько, рибки не плодила. Грин. III. 279.
Тарахкотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тарахкотати. Грин. III. 138.
Тарканище, -ща, м. Ув. отъ таркан. Шейк.
Халастати, -таю, -єш, гл. Раздавливать. Желех.
Шапкобрання, -ня, с. Разборъ шапокъ. Прийшов до церкви на шапкобрання.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСОЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.