Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

послушки

Послушки, -шок, ж. мн. Слушаніе. Ой у лузі, лузі, говорили гуси, а я молоденька слухала раненько, — за тия послушки била мене мати. Грин. III. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛУШКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛУШКИ"
Бевкання, -ня, с. Звонъ въ одинъ колоколъ (раздѣльный). Харьк.
Висмалити Cм. висмалювати.
Лагодком, лагодом. Cм. лагід.
Ма́кортеть, -ти, ж. = макотерть. Поставила йому макортеть з варениками. Кв. І. 240.
Манли́вий, -а, -е. Соблазнительный, обманчивый.
Підкісник, -ка, м. Лента, вплетенная въ косу. О. 1861. XI. 28. Ум. підкісничок. Мет. 199.
Полурізка, -ки, ж. Четверть загона (загонъ = 5—6 десят.). Козелец. у.
Тьох! меж. 1) Выраж, біеніе сердца. 2) Выраж. трель соловья. Соловейко як тьох, дак тьох.
Утверджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. утвердитися, -джуся, -дишся, гл. Утверждаться, утвердиться, укрѣпиться. Словом, помислом Господнім небо утвердилось. К. Псал.  
Чужаниця, -ці, об. Употребляется по большей части съ эпитетомъ чужа. Чужой человѣкъ, чужіе люди. Чужа чужаниця під такий час поможе, а то рідні. Лебед. у. Не добре чужому чужаниці на чужині помірати. АД. І. 191. Треба мені до свого роду чутку-звістку передати, бо тут чужа чужаниця. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСЛУШКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.