Безбулавний, -а, -е. Не имѣющій, лишенный булавы. Якого, — кажуть, — чорта чекатимем, поки нас візьмуть шаблею з безбулавним нашим гетьманом.
Бісде́рево, -ва, с. См. Біс.
Болюх, -ха, м. Болѣзнь? Ти болюх болющий (изъ заговора отъ испуга). Ув. болюшище.
Онагр, -ра, м. Онагръ, дикій оселъ.
Підбиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підбитися, підіб'ю́ся, -бешся, гл.
1) Подыматься, подняться. Як підбився сизий голубочок угору високо, та зострівся сизий голубочок з буйними вітрами. Прокинеться козак, у віконце, — аж підбилось під обід сонце.
2) Устать, утомиться. Пустіть, каже, люде добрі переночувать: дорога далека з неба на землю, я підбився. Пішки йшли, мішки несли, підбилися, потомилися.
Порпати, -паю, -єш, гл. Копаться, разгребать, выгребать (о курахъ и пр.). Кури порпають грядки. (Пес) порте яму. 2) Возиться, рыться въ чемъ.
Прилучати, -ча́ю, -єш, сов. в. прилучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Присоединять, присоединить. До їх голосів прилучає й молода свій жалібний голос.
Пристін, -ну, м. Отвѣсный берегъ рѣки.
Ранній, -я, -є. Ранній. Раннії сійба хоч не вродить, то із хліба не зводить. Рання пташка пшеничну клює, а пізня очки дере. Ум. ране́нький, ране́сенький.
Умилосердити, -джу, -диш, гл. Умилостивить, умилосердить, сдѣлатъ милосердным!). Робитиму, робитиму поки сили.... Може вгожу, може вмилосерджу. Устав тоді Фінес і вмилосердив Бога, — минули болесті, не мерли більше люде.
