Вискакувати, -кую, -єш, сов. в. вискочити, -чу, -чиш, гл.
1) Выскакивать, выскочить, выпрыгивать, выпрыгнуть. Вискакує з води проклятий ірод.
2) Подскакивать, подскочить, подпрыгивать, подпрыгнуть. Хоч вискакуй, хоч не вискакуй, та чумаченьку й орле, що в неділоньку переїздити на Самарськеє поле.
Звід, зво́ду, м. 1) Уничтоженіе, разореніе. Так їм на звід пішлось; не один пан у нас звівся; поживе оце, поживе, та й спустує, бур'яном поросте й двір. 2) Обманъ. Чи її щиро любиш? Бо як єї держиш у зводі, долю її загубиш. 3) Очень (въ колодезѣ). Ой у полі криниченька на чотирі зводи. 4) Родъ ловушки съ пружиной для ловли лисиць, волковъ и пр.
Карлуватий, -а, -е. Приземистый.
Перехрест, -та, м. Выкрестъ.
Порядний, -а, -е. Порядочный, пристойный. Він собі чоловік порядний. Народ показний, гамаликуватий, хати порядні.
Притужина, -ни, ж. Жердь по краю соломенной крыши, придавливающая солому.
Роздмухати, -ха́ю, -єш, сов. в. роздмухати, -хаю, -єш, одн. в. роздмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Раздувать, раздуть.
Смутити, -чу́, -тиш, гл. Печалить, наводить грусть.
Уколошкати, -каю, -єш, гл. Умертвить, убить. Злигалася з хазяїном і вкупі уколошкали хазяйку. Отоді то й Гарина на Орельці уколошкали, та не його одного — і других посікли на капусту.
Шалавистий, -а, -е. Медлительный.
