Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позаморочувати

Позаморочувати, -чую, -єш, гл. Заморочить, одурить (многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАМОРОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАМОРОЧУВАТИ"
Буріння, -ня, с. Разрушеніе.
Дя́дик, -ка, м. Отецъ. Гол. I. 198. Ум. дя́дичок. Желех.
Жа́лобний, жалобно = жалібний, жалібно.
Завда́рім, нар. Задаромъ, за безцѣнокъ. Татарин, братіку, татарин, продав сестрицю завдарім, та взяв завдатку калину. Н. п.
Посилля, -ля, с. Въ выраженіи: як поси́лля. По мѣрѣ силъ. Так роби, як посилля. Лубен. у.
Роскошувати, -шую, -єш, гл. Роскошничать; наслаждаться. Мали всякого добра, що й не злічити, та не довго роскошували. МВ. І. 150. Тут тобі не бувати, тут тобі не роскошувати. Чуб. I. 115. Всіх більше роскошувала нею (оперою).... «молода княгиня». К. ХП. 26.  
Споювати, -по́юю, -єш, сов. в. споїти, спою, -їш, гл. Сплачивать, сплотить, пригонять, пригнать (о плотничьей, столярной работѣ).
Черешняк, -ку, м. Coccothraustes vulgaris. Вх. Уг. 275. Cм. чупкар.  
Шельмувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Клеймить, обрѣзывая уши. 2) Бранить, клеймить, шельмовать.
Шляхетство, -ва, с. 1) Дворянство. 2) соб. Дворяне. Та слухали, як шляхетство навісне гукає. Шевч. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАМОРОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.