Бантина, -ни, ж. = банта 1. Стріха держить на кроквах, зв'язаних знизу бантинами.
Воротило, -ла, с.
1) = навій.
2) Длинное бревно, которымъ поворачиваютъ мельницу.
3) Часть токарні (Cм.).
4) Родъ ключа для поворачиванія навоя въ ткацкомь станкѣ.
Заціди́ти, -джу́, -диш, гл. Сильно ударить, хватить. Турн перший зацідив Енея, що з плеч упала і керея. По потилиці й заціде.
Качулка, -ки, ж. = качулея.
Курник, -ка́, м. Птичникъ, курятникъ. То зазирне в курник.
Обніжжя, -жя, с.
1) Часть стола подъ крышкой, въ которой находятся выдвижные ящики.
2) Цвѣточная пыль у пчелы на ногахъ,
Парубоцький, парубо́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій парню, юношѣ. Годину урве собі на гуляння парубоцьке. Парубочі голоси обзивались піснею десь далеко за ставком.
Пожога, -ги, ж. = пожега = пожежа. Племена, що одчахнулись під час татарської пожоги. Після шведської пожоги... був військовим осаулом оцей самий Дорош.
Покрейта, -ти, покре́йтка, -ки, ж. Павлинье перо или цвѣтокъ, затыкаемые парнями за шляпу.
Сандова, -ви, ж. Желѣзный трезубецъ для битья рыбы. Cм. сандоля.