Ага́ I, меж. А! Вотъ какъ! А что! Ага, попались.
Випарювати, -рюю, -єш, сов. в. випарити, -рю, -риш, гл.
1) Выпаривать, выпарить.
2) Только сов. в. Высѣчь. Випарили різками.
Гас, -су, м. Керосинъ.
Зам'Ятня́, -ні́, ж. Замѣшательство, суматоха, суета. Така була зам'ятня тоді!
За́п'я́ток, -тку, м. Тылъ пятки (въ ногѣ), задникъ, закаблучье (обуви). (Когда явились водки) — Тут вибігло собак з десяток, із хати вийшло душ із п'ять: «Тютю! бери! рви за зап'яток!» Усі гуртом на них кричать. Ум. зап'я́точок. Ще й горошок не зійшов, тілько лободочки, витоптала ж черевички, тілько зап'яточки.
Кабатувати гл. безл. кабатує мені. Мнѣ досадно, мнѣ жаль. Кобись мені не кумочка, була би сь мі фраїрочка, лем мі тото кабатує, що мі мовиш: «Пане куме!»
Кіготь, гтя, м. Коготь. Здається й мала пташка, та кігті гострі.
Лича́к, -ка́, м. 1) Обувь изъ лыка, лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. Неси, Боже, в чоботях, — дамо личаки. 2) Веревка изъ лыкъ. 3) Простолюдинъ, простой человѣкъ. Ходили тогді в кармазинах тілько люде значні да шабльовані, а міщане одягались синьо, зелено, або у горохв'яний цвіт; убогії носили личакову одежу. Через те козаки дражнять було міщан личаками.
Присилити Cм. присиляти.
Солодій, -дія, м. Онанистъ.
