Ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Бутвиння, -ня, с. Зелень, которую кладуть въ борщъ: петрушка, лукъ, укропъ и пр.
Дотовкти́ся, -вчу́ся, -че́шся, гл. 1) Дотолочься. 2) Довозиться.
Зача́ло, -ла, с. Начало. Треба усе з зачала і доладу вам росказати.
Змушати, -ша́ю, -єш, змушувати, -шую, -єш, сов. в. зму́сити, -шу, -сиш, гл.
1) Принуждать, принудить. Чи змусиш ти до послухання тура? Ой я тебе, не змушаю, но щире кохаю.
2) Съ отрицаніемъ. Не быть въ состояніи. А що ж я буду робити, що не змушу ворогів пережити.
На́га, -ги, ж. Позоръ, стыдъ. Не сором і не нага, що тебе сусіди не люблять?
Прикрит, -ту, м. Родъ растенія.
Скупчитися, -чуся, -чишся, гл. = скупитися. Коло шинку людей скупчилося багато. Дівчата коло мене скупчились.
Чепуруха, -хи, ж.
1) Опрятная женщина; франтиха, щеголиха. Латин дочку мав чепуруху, проворну, гарну і моргуху. Cм. чепурка.
2) Большая рюмка. Здрігнувсь, мов випив чепуруху. Ум. чепурушка, чепурушечка. Гарна баба, люба баба, чепурушка!
Шкваркотня, -ні, ж. Шипѣніе и трескъ кипящаго жира.
