Возовий, -а, -е. 1) Телѣжный. Возове колесо.
2) Упряжной. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
3) Проѣзжій, ѣдущій возомъ. Да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, ой пішого пішеницї по три денежки мита брали.
4) шлях возовий. Проѣзжая дорога.
Гужевня́, -ні́, ж. Часть плуга.
Кіток, -тка, м. Обмотанный веревочками жгутъ соломы, прибиваемый по краямъ дверей для защиты отъ холода.
Ма́зання, -ня, с. Мазаніе.
Побігач, -ча, м. Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ.
Подвижник, -ка, м. Подвижникъ.
Притупувати, -пую, -єш, гл. Притопывать. Узявшись у боки, почала примовлять та притупувать.
Рослина, -ни, ж. = ростина. Густа роса посіла на всякій рослині. В ясну та холодну ніч трава і всяка рослина швидче охоложується. Ум. рослинка.
Сівба, -би, ж. Сѣяніе.
Торг, -гу, м. 1) Торгъ, договоръ о куплѣ и продажѣ. В торгу нема гніву. 2) Площадь для торговли, рынокъ, базаръ. Не рада коза на торг, та ведуть. Я на торгу була, торгом торгувала. він, вона до сього то́ргу й пішки. Онъ, она очень рады этому. Ум. торжок.
