Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веретенний

Веретенний, -а, -е. Относящійся къ веретену. залізо веретенне. Стропильное желѣзо, двухвершковой толщины. Вас. 199.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТЕННИЙ"
Глеюватий, -а, -е. Глинистый. Глеювата земля.
Жбух! меж. обозначающее вливаніе чего-либо сразу въ большомъ количествѣ. Желех.
Живі́сінький, -а, -е. Совершенно живой.
Зві́дувати, -дую, -єш, сов. в. зві́дати, -даю, -єш, гл. Узнавать, узнать. Будемо питати а звідувати. Гол. II. 49. Піду звідаю, чи піп дома. Камен. у. Як звідаєш, то зміряєш. Ном. № 6831.
Злопати, -паю, -єш, гл. Сожрать.
Наступцем нар. Наступательно, рѣшительно.
Овадний, -а, -е. = оводний. Проск. у.
Потовчи, -чу, -че́ш, гл. = потовкти. Желех.
Ройвиця, -ці, ж. = рійба.
Увапнитися, -нюся, -нишся, гл. Запачкаться известью. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕТЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.