Видихати, -хаю, -єш, сов. в. видихати, -хаю, -єш, одн. в. видихнути, -ну, -неш, гл. Выдыхать, выдохнуть. Видихнути воздух з себе. ви́дихати употребляется въ смыслѣ: оправиться послѣ болѣзни, побоевъ. Дав йому доброї кладі, — як то видихає.
Вистрибом нар. Въ припрыжку (бѣжать).
Ґрузло, -ла, с. Комъ, куча. Ґрузли снігу.
Кліпавка, -ки, ж. Вѣко глаза.
Одуріти, -рію, -єш, гл. Ошалѣть, обезумѣть. Всі кинулись, мов одурівши.
Старшинування, -ня, с. Начальствованіе. О неситая жадоба старшинування! Тепер то я побачив тебе в вічі. Гнешся ти перед усякою поганню в дугу, аби тільки верховодити над иншими.
Твердісько нар. = твердісінько.
Уїлий, -а, -е. = уїдливий.
Центротяжний, -а, -е. Центростремительный.
Чорноусий, -а, -е. Чорноусый. Ой козаче чорноусий, чого в тебе жупан куций?
