Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повилітати

Повилітати, -таємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ). Гляньте, вже й ластів'ята повилітали. Харьк. у. Чоловік стукнув обухом, клиння повилітало, а обаполки так і збіглись докупи. Чуб. II. 395.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 213.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИЛІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИЛІТАТИ"
Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? КЗ. V. 143. Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували. Н. п.
Зукрашати, -ша́ю, -єш, сов. в. зукрасити, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Вони його любили, мов жертву ідольську квітками зукрашали. К. МБ. III. 257. Султанські зукрашені кіосками сади. К. ПС. 126.
Куняти, -ня́ю, -єш, гл. Дремать. Мале дитя коло його на сонці куняє. Шевч. Куняє й наливає, наливає — випиває, випиває і куняє, свого віку козацького доживає. Ном. № 11730.
Лелечиня́, -ня́ти, с. Птенецъ аисть. Харьк. Ум. лелечинятно.
Напа́док, -дку, м. Напасть. І заступайте од вражди, од бід, напраслини, нападку. Котл. Ен. V. 46.
Подопитуватися, -туюся, -єшся, гл. Разузнать разспросами (многое, о многихъ).
Пристрибом нар. Въ припрыжку. Лохв. у.
Роздобича, -чі, ж. Добыча, раздобываніе. Поїхали вони на роздобичу. Чуб. II. 251. (Змій) полетів кудись на роздобичу. Грин. І. 162.  
Слабо нар. Плохо, мало. Слабо зродило буришка. Вх. Зн. 64.
Хлопище, -ща, м. Ув. отъ хлоп. Мужичище-хлопище хап за притику з вія. Гн. II. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИЛІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.