Горо́д 2, -ду, м. 1) Огородъ. Сидить, як качан в городі. Ум. Горо́́дець, горо́донько, горі́дчик. Горо́дчик. Пішла в городець, рвала барвінець. Прийди, козаче, к мойому городоньку. Cм. Огород. 2) Родъ игры. Родъ хоровода.
Зажига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Ячмені зажигаються, — солов'ї щебетать забуваються; ячмені позажигались, — солов'ї щебетать позабувались.
Зозулька, -ки, ж.
1) Ум. отъ зозуля.
2) мн. Раст. a) Viola tricolor L. б) Viola hirta. в) Orchis militaris L. Cм. зезюльки; г) — жовті. Cypripedium Calceolus L. д) — рябі. C. guttatum schwarz. е) — красні. C. macranthon schwarz.
Мід, ме́ду, м. = мед. На язиці мід, а під язиком лід. Та й ми в батька були, мед, горівочку пили.
Міцноси́лий, -а, -е. Сильный, крѣпкій. Вона знала, що у неї не такий міцносилий голос.
Надиса́ти, -саю, -єш, гл. Наткнуться на что-либо, набресть, найти. Шукав своєї згуби та оце насилу надисав єї. Берд. у.
Піклуватися, -луюся, -єшся, гл.
1) Заботиться, печься. Та таки й дитина, хоча воно і підросло, та все ж таки треба коло його піклуватись.
2) Безпокоиться. Тебе не було, не дуже я за тобою піклувалась.
Пригаток, -тку, м. Маленькая гать у берега.
Росплітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. росплести́ся, -туся, -те́шся, гл. 1) Расплетаться, расплестись. 2) Расплетать, расплести себѣ волосы.
Сторчати, -чу́, -чи́ш, гл. = стирчати. Кістки лежать, шаблюки сторчать.
