Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повибивати

Повибивати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Выбить (о многихъ). Ви мені очі повибиваєте. Рудч. Ск. II. 103. 2) Перебить (многихъ). Такого народу повибивали під ту війну. 3) Окончить барабанить (на многихъ барабанахъ). Дівчинонька кріпко полюбила, козаченька рано не збудила, що в барабани да повибивали, у жоломійки да повигравали. Чуб. V. 151.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИБИВАТИ"
Бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Вх. Лем. 394. Cм. брид 2, бридій.
Бублишний, -а, -е. Бубличный, бараночный. Рудч. Ск. І. 188.
Жебрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Нищенствовать, просить милостыни. Радом. у. Пішов уже жебрувати. Ном. № 14292.
Набу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Вдоволь поколотить (чѣмъ). Намахався я косою, набухався ціпом. КС. 1883. XI. 522. 2) Наѣсться, нажраться. На тобі, сину, рака, набухайся та молоти. Ном. № 921.
Наголо́ нар. Всѣ совершенно. Жінки наголо всі цокотухи. Шевч. В мене тільки пара щупелят, а то все один уюн наголо. Сим. 150.
Прогулок, -лка и -лку, м. Узкій проходъ. Н. Вол. у.
Спискати, -каю, -єш, гл. Сожрать, уничтожить? Ледачого нігде не спискає. Ном. № 3229.
Тичок, -чка, м. Толчекъ подъ бокъ. Шейк.
Ціркованик, -ка, м. = мережка 1. Желех.
Чапленя, -няти, с. Птенецъ цапли. Ум. чапленя́тко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.