Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повилічувати

Повилічувати, -чую, -єш, гл. 1) Вылѣчить (многихъ). 2) Высчитать (во множествѣ).  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИЛІЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИЛІЧУВАТИ"
Зашамоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашелестѣть, зашуршать. В сінях щось зашамотіло. Мир. Пов. І. 158
Ковбан, -на, м. 1) = ковбиця 2. Желех. 2) Короткій толстый обрубокъ дерева, употребляющійся вмѣсто табурета. Вх. Зн. 26.
Повилинюватися, -нюємося, -єтеся, гл. = повилинювати. Повилинювались коні. Конст. у.
Подавно нар. Довольно давно, давненько. Подольск. г., Кіев. г., Борз. у. Я прийшла подавно. Черниг. у. Він уже подавно сказав. Г.-Арт. (О. 1861. III. 101).
Приорювати, -рюю, -єш, сов. в. приорати, -рю́, -ре́ш, гл. При паханьѣ захватывать, захватить часть сосѣдней земли.
Продовбати Cм. продовбувати.
Пшеничише, -ща, с. Нива, съ которой снята пшеница.
Розливки, -вок, ж. мн. = зливки 2. Маркев. 90. КС. 1889. X. 34.
Стончати, -ча́ю, -єш, гл. Дѣлать тоньше. Вх. Лем. 470.
Сторопитися, -плюся, -пишся, гл. Испугаться отъ неожиданности, потеряться, оторопѣть. Батько впали на землю, наче неживі, ми сторонилися біля них. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИЛІЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.