Басити, -шу, -сиш, гл. Издавать звукъ баса, басить.
Воратися, -рюся, -решся, гл. При паханьѣ своего поля прихватить чужаго.
Єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединять, объединять. Єднай, батьку, Україну. І єднає людські князі з ізраїльським родом. 2) Склонять къ себѣ, пріобрѣтать чье расположеніе, соглашать. Таки у нашому селі назнав я дівчину. Вчащаю і матір удову єднаю. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький: ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш — чом ти Хмельницького не єднати? Ісус учеників єднає. Стала мати гадати та зятя єднати. 3) Договаривать. Не страшно женитись, а страхано попа єднать. — за коѓо дочку́. Уговариваться о выдачѣ дочери замужъ за кого. «Чого в'янеш, моя доню?» мати не спитала, — за старого, багатого нищечком єднала.
Женчи́ха, -хи, ж. Жница.
Злоститися, -щуся, -стишся, гл. = злостувати. Він на мене злостився.
Охляпнути, -пну, -неш, гл. = охлянути.
Протурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Пробезпокоиться.
Розмножити, -ся. Cм. розмножувати, -ся.
Хутенький, -а, -е. , хутенько, нар. Ум. отъ хуткий, хутко.
Шурхнутися, -нуся, -нешся, гл. Провалиться. Церква виходить, виходить (із землі) — вже і баню видно. Аж тут прибігла за ними матка. Що ви тут, вражі діти, робите? — Вона так знову й шурхнулась в землю.