Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поверхник

Поверхник, -ка, м. Верхній жерновъ въ ручной мельницѣ. Шух. І. 103, 146.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЕРХНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЕРХНИК"
Герцювання, -ня, с. 1) = герець. 2) = гарцювання.
Мі́ло нар. = дрібно. (Порубано) біле тіло, як мак міло. Гол. І. 24.
Перекидький, -а, -е. = перекидистий. Волч. у. (Лобод.).
Позострівати, -ва́ю, -єш, гл. Встрѣтить (многихъ и не разомъ).
Поріддя, -дя, с. Родъ, порода, поколѣніе. Чу у їх поріддя таке, що вони всі однаково нездужають. Лебед. у.
Присмагати, -га́ю, -єш, гл. = присмажуватися. Желех.
Райдуга, -ги, ж. Радуга. Грин. III. 300. Райдуга воду бере на дощ. ХС. II. 88.
Удалий, -а, -е. = уданий. І до діла, і до рала, і до хлопців удана. Мил. 110.
Чхун, -на, м. Много чихающій.
Штурхнути, -хну, -неш, гл. Однокр. отъ штурхати. Дайте нам курку, бо в вікно штурхну. Чуб. IІI. 431.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВЕРХНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.